Кінець лютого 2022 повністю змінив життя всіх українців без винятку — як тих, хто перебував в Україні на момент навали російських військ, так і тих, хто знаходився за межами Батьківщини. Війна змінила всіх — навіть тих, хто давно вже виїхав та прожив в інших країнах багато років. Героїня нашої статті — Ксенія Мухортова, учасниця організації «Товариство українсько-кіпрської дружби», відома всім без виключення українцям на Кіпрі як невтомна організаторка мітингів у Лімассолі, адміністраторка українських груп у соцмережах, активістка та волонтерка, що допомагає, збирає, відправляє, агітує та убособлює в собі найкращі риси справжньої Українки. Усе це в інтервью для Евакуація.city.
Протести українців на Кіпрі
Два Кіпра, одна Україна
Ксенія родом з Миколаєва. Уже дев’ять років жінка живе на Кіпрі. Частина острова досі окупована турками після військового перевороту 1974 року, коли Туреччина ввела на територію свої війська через «утиски кіпріотських турків».
Тому столиця країни, Нікосія, розділена між самопроголошеною Турецькою республікою Північного Кіпру та міжнародно визнаною республікою Кіпр, яка входить до Європейського Союзу.
«Здавалось би – дуже цікава тема для аналогій, щоб пояснювати кіпріотам, що відбувається в Україні. От бачите – у вас є окупована частина. От ви жили разом, а потім турки прийшли і відібрали частину острова. Але ця аналогія працює не так, як нам хотілось би», – пояснює Ксенія.
Одні кіпріоти кажуть – ми дуже вас розуміємо, українці. Пам’ятаємо 74 рік, як самі тікали з півночі острова. Тепер хочемо вас підтримати, бо відчуваємо ваш біль. А інші скажуть навпаки: ми теж пам’ятаємо 1974 рік, як тікали від турків. Але ж ми здалися, уникнули великої крові. І ви тепер маєте зробити те саме. Одні й ті самі факти лягають на ментальність різних людей, але породжують абсолютно різні ланцюжки мислення.
Кіпрський Майдан
На Кіпр миколаївка потрапила по роботі – запропонували вакансію в місцевій айті-компанії.
«І так вийшло, що я приїхала якраз перед розстрілом Майдану. Це було так страшно, що я відразу пішла шукати однодумців, щоб хоч з кимось поділитись переживаннями. І знайшла на форумі українців, які також живуть на Кіпрі. Ми зібрались невеличкою групою перед нашим посольством: розставили біля нього свічки, написали на папірчику «Небесна сотня» – і повісили це на ґрати.
Пласт, лікування майданівців та воїнів АТО
Далі українська діаспора на острові почала активно включатись у всі процеси, які могли якось допомогти землякам з материка: збирати гроші на ЗСУ, передавати гуманітарну допомогу і запрошувати на реабілітацію після операцій спочатку майданівців, а потім і воїнів АТО.
«На Кіпр запрошувати людей добре – вони хоч сонечко побачать після зими. Далі ми робили культурні проєкти, часто зв’язані з українськими святами: День Незалежності, День Конституції, Святого Миколая, Різдво.
А кілька років тому організували ще й Пласт на Кіпрі. Ми намагаємось на заняттях з дітьми діаспорян показати, що таке українська традиція. І самі краще з нею знайомимось через них, бо навіть у мене вдома, в Миколаєві, з багатьма важливими речима я не стикалась», – розповідає жінка.
Пласт на Кіпрі
Після повномасштабного вторгнення
Кінець лютого українські кіпріоти зустріли під президентським палацом в Нікосії.
«Тоді гучно звучала тема SWIFT-переказів, і Кіпр блокував рішення відрізати росію від цієї системи. Під палацом зібралося дуже багато українців – більше, ніж на будь-які попередні мітинги. І Кіпр таки приєднався до санкцій. Чи ми так вплинули, чи не ми – але це сталось», – згадує жінка.
Великий мітинг перед президентським палацом в Нікосії
Проблема теми росіян на острові стоїть гостро.
«Кіпр дуже залежить від російського капіталу і російських туристів. Багато росіян мають тут власність. Зараз і кіпрський президент, і парламент підтримують Україну, але це, звісно, не така підтримка, як в Естонії, Литви, чи Латвії. Ставлення ніби і хороше, але російські мітинги ніхто не забороняє – там завжди класна техніка, світло, а це дуже дорого.
Приходять всі з однаковими новенькими прапорами, мабуть потім складають їх назад в якусь коробку – я не маю доказів, але думаю, що ці мітинги оплачує російське посольство. Як і провокації. Були випадки побиття українців, але якщо хоч щось десь навпаки, то росіяни миттю роблять з мухи слона.
Будь-який інцидент з боку українців щодо росіян роздмухується російським посольством на збройний напад і тероризм», – розповідає жінка.
Допомога війську і цивільним
В перші дні повномасштабної війни українці на Кіпрі зібрали 140 кілограмів допомоги на фронт: бронежилети, каски, рації, тактичні аптечки. Разом сума склала до 20 тисяч євро.
«Люди купували квиток на Ryanair, а до того квитка стільки місця, скільки можна було: 6 валіз по 20 кілограмів. Всю цю амуніцію везли в Польщу, а там передавали далі. Але зараз ми намагаємось збирати гроші, і закупляти допомогу десь в Європі. Везти з Кіпру важко і дуже дорого, доставка сюди і звідси просто золота», – пояснює Ксенія.
Зараз громада часто закриває медичні збори.
Медична автівка для госпітальєрів від кіпрської громади
«Наші волонтери співпрацюють з Харківською швидкою допомогою, ми закупляли для них парамедичні сумки. Є і кілька дуже активних кіпріотів: бізнесменів, які мають контакти і в міністерстві, і президента. І вони вболівають за Україну, допомагають. Є юридичні компанії, які допомагають українцям. Наприклад, є одна контора, яка організовувала курси грецької мови для дітей, надавали продуктові набори для переселенців, влаштовували спортивні гуртки для школярів», – розповідає Ксенія.
Також українці на Кіпрі створили сервіс cy4ua, орієнтований на допомогу евакуйованим: тут можна було знайти тимчасовий прихисток і гуманітарну допомогу. Наразі потік переселенців дещо зменшився, і команда переорієнтувалась на інформаційну підтримку.
Ксенія каже, що з початку повномасштабної війни почала відчувати, що хоче повернутись додому – попри бомби та інші загрози.
«Мені здається, що я не маю права впливати на кіпрське суспільство. Я тут все одно відчуваю себе гостею. Але моя активна натура вимагає, щоб я щось змінювала на краще. Не відчуваю, що можу це робити для Кіпру, я не настільки добре його знаю.
А про Україну в мене є таке відчуття – що я її розумію. Та й взагалі, є правило – якщо не буду робити я, то ніхто не буде. А тут, на місці, через кіпрські зв’язки з росією, важливо лупати сю скалу – нагадувати кіпріотам про Україну», – розповідає жінка.
Для усіх небайдужих наводимо реквізити Асоціації «Товариства Українсько-Кіпрської дружби» — громада Українців, які проживають на Кіпрі, зареєстрована в МВС Республіки Кіпр. Тут постійно проходять збори для допомоги українських віскових.
«Отримувач «Community of Ukrainian-Cypriot friendship»
IBAN: CY35005001400001400179566001
SWIFT HEBACY2N
Кредит: Ссылка на источник
